Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (11)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (18)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Дитятковська Є$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 19
Представлено документи з 1 до 19
1.

Дитятковська Є. М. 
Можливості підвищення ефективності алергенспецифічної імунотерапії у хворих на поліноз [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська // Астма та алергія. - 2013. - № 1. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2013_1_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 213.596 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Дитятковська Є. М. 
Ефективність різних методів та різної кількості курсів АСІТ у хворих на поліноз [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська // Медичні перспективи. - 2012. - Т. 17, № 3. - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2012_17_3_6
Представлены данные влияния разных методов и разного количества курсов АСИТ на клиническую симптоматику, ФВД, уровень Ig E, динамику IL-4, 5, 10, 12, IFN-<$E gamma> у больных поллинозом с различным стажем болезни, определены корреляционные связи между уровнем Ig E и цитокинов в процессе проведения АСИТ. Получены данные, подтверждающие, что своевременное назначение АСИТ позволяет предупредить прогрессирование поллиноза и развитие бронхиальной астмы. Эффективность АСИТ подтверждена достоверным снижением уровня IL-4, 5, повышением IL-12, IFN-<$E gamma> и снижением Ig E. Проведение АСИТ на фоне иммуномодулятора галавит является самой эффективной схемой профилактики обострения поллиноза. Наилучшая динамика клинических симптомов и иммунологических показателей отмечается после 3 и 5 курсов АСИТ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 378.216 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Дитятковська Є. М. 
Темпи і характер динаміки рівня цитокінів під впливом АСІТ у хворих на поліноз [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська // Медичні перспективи. - 2011. - Т. 16, № 2. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2011_16_2_11
Представлены результаты исследования влияния разного количества курсов предсезонной аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) на темпы и характер динамики основных цитокинов аллергического воспаления (интерлейкины 4, 5, 10, 12, интерферон-гамма) у 90 больных поллинозом в возрасте от 18 до 55 лет. Установлено, что положительная динамика продукции всех изученных цитокинов, кроме интерлейкина 10, отмечается у большинства пациентов (более 60 %), а ее темпы и характер зависят от количества курсов. Наиболее активное переключение иммунного ответа с Т-хелперов 2 типа на Т-хелперы 1 типа отмечалось после третьего курса АСИТ, что свидетельствует о целесообразности проведения не менее трех курсов терапии для достижения клинического эффекта.
Попередній перегляд:   Завантажити - 361.061 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Дитятковська Є. М. 
Динаміка клінічних симптомів полінозу під впливом різних курсів АСІТ [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська // Медичні перспективи. - 2011. - Т. 16, № 3. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2011_16_3_6
Представлены результаты исследования влияния разного количества курсов предсезонной аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) на динамику клинических симптомов у 262 больных поллинозом в возрасте от 18 до 57 лет в сравнении с группой пациентов, получавших только стандартную фармакотерапию в период обострения заболевания. Установлено устойчивое снижение интенсивности выраженности клинической симптоматики поллиноза, начиная с первого после АСИТ сезона поллинации растений, особенно после третьего и последующих курсов АСИТ. В группе сравнения отмечались противоположные тенденции к усилению клинических проявлений поллиноза.
Попередній перегляд:   Завантажити - 339.728 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Дитятковська Є. М. 
Вплив АСІТ пилковими алергенами на стан Т-клітинної ланки імунітету у хворих на поліноз [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська // Медичні перспективи. - 2011. - Т. 16, № 4. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2011_16_4_12
Представлены результаты исследования влияния разного количества курсов предсезонной аллерген-специфической иммунотерапии на динамику основных субпопуляций Т-лимфоцитов в сыворотке крови (СD4+, СD8+, СD4/СD8) у 90 больных поллинозом в возрасте от 18 до 55 лет. Установлено, что положительная динамика продукции всех изученных показателей отмечается, начиная с третьего курса АСИТ, что свидетельствует об устойчивой тенденции к переключению иммунного ответа с Т-хелперов 2 типа на Т-хелперы 1 типа.
Попередній перегляд:   Завантажити - 322.46 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Дитятковська Є. М. 
Сучасні підходи до зняття загострення сезонного алергічного риніту [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, І. А. Родкіна, С. В. Білецька, Ю. В. Бендецька // Медичні перспективи. - 2010. - Т. 15, № 1. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2010_15_1_13
Проведено исследование и сравнительная оценка клинической эффективности 3 видов лечения 100 больных аллергическим ринитом возрастом 18 - 55 лет при применении комбинаций Н1-блокаторов 3 генерации c Фликсоназе, Н1-блокаторов c Авамисом, Н1-блокаторов с сосудосуживающими препаратами в течение 14 суток. Установлено, что включение в терапию флютиказона фуроата (Авамис) достоверно снижает назальные и глазные симптомы, осуществляет более полное и быстрое выздоровление, что является основанием считать его препаратом выбора в симптоматической терапии сезонного АР, с помощью которого возможно добиться полного и безопасного контроля АР.
Попередній перегляд:   Завантажити - 302.651 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Дитятковська Є. М. 
Динаміка цитокинів у хворих на поліноз під впливом асіт залежно від спектру сенсибілізації [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2011. - № 3. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2011_3_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 74.115 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Дитятковська Є. М. 
Ефективність комбінації антигістамінних препаратів та блокатора лейкотрієнових рецепторів у лікуванні загострення полінозу з нападами бронхіальної астми [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, І. А. Родкіна, М. А. Євтушенко, Л. В. Грибанова, Ю. В. Бендецька, А. А. Романова, Є. В. Корецкая // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 1(1). - С. 44-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_1(1)__10
Попередній перегляд:   Завантажити - 344.747 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Дитятковська Є. М. 
Динаміка цитокинів у хворих на поліноз під впливом різних курсів АСІТ [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2011. - № 2. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2011_2_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 82.88 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Дитятковська Є. М. 
Ведення хворих з гострою токсикоалергічною реакцією: аналіз клінічного досвіду з наведенням тяжкого клінічного випадку [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, С. В. Болтянський, С. В. Рудейченко, А. М. Матушак, В. І. Олейник, К. В. Корнєєва, А. А. Медведєв, І. А. Родкіна, С. С. Орлов, Ю. В. Бендецька // Астма та алергія. - 2019. - № 2. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2019_2_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.654 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Корецкая Є. В. 
Особливості пилкової сенсибілізації у хворих на поліноз у місті Дніпро [Електронний ресурс] / Є. В. Корецкая, Є. М. Дитятковська // Астма та алергія. - 2019. - № 3. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2019_3_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 137.608 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Дитятковська Є. М. 
Сучасні підходи до лікування часто рецидивуючої кропив'янки [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, Ю. В. Бендецька, І. А. Родкіна, Н. О. Недогибченко // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2019_24_4_15
Приведены обобщенные материалы по этиологии, патогенезе, классификации, клинических проявлениях и лечении хронической крапивницы. Пронализовано ведение пациентов с данной патологией в Днепровском аллергологическом центре. Для оценки показателей качества жизни использовался опросник СКИНДЕКС-29 (имеет три раздела: симптомы, эмоции и функции). Физические симптомы включают шесть пунктов: болезненность, жжение или покалывание, зуд, неприятные ощущения при контакте с водой, раздражение кожи, чувствительность. Эмоциональная сфера характеризуется такими десятью пунктами, как: обеспокоенность состоянием кожи, чувство подавленности, чувство стыда; беспокойство о том, что от кожного заболевания могут остаться рубцы; переживания об ухудшении состояния кожи; тревожное настроение; смущение, чувство униженности; раздражение по поводу состояния кожи; неприятие себя. Раздел "Функции" - имеет двенадцать пунктов: качество сна, работа и хобби, социальная активность, сексуальная жизнь; одиночество; усталость, нежелание выходить из дома, ограничение близости с другими людьми; сложность в осуществлении повседневной деятельности; сложность при проявлении чувств; препятствие создавать отношения с окружающими, ограничение тесного общения с родственниками. Обследовали систему желудочно-кишечного тракта: фиброгастродуоденоскопия с определением Нelicobacter рylori, ультразвуковая диагностика органов брюшной полости, интенсивность клинической симптоматики определялась по шкале UAS7. Успешно прошли лечение пятнадцять больных (из них восемь женщин и семь мужчин) с помощью омализумаба. Средний возраст составлял 39,1 +- 3,6 года. Средний стаж заболевания у больных - 5,1 +- 0,9 года. Интенсивность симптомов определялась до лечения, после первой и второй инъекции Омализумаб. Уже после первой инъекции отмечали положительную динамику. Клинический эффект наступал через 72 часа. Статистическую обработку результатов исследования проводили с использованием программного продукта Statistica v.6.1. (StatSoft, CША). Включение омализумаба является эффективным методом лечения хронической крапивницы при отсутствии эффекта от антигистаминных препаратов.Приведены обобщенные материалы по этиологии, патогенезе, классификации, клинических проявлениях и лечении хронической крапивницы. Пронализовано ведение пациентов с данной патологией в Днепровском аллергологическом центре. Для оценки показателей качества жизни использовался опросник СКИНДЕКС-29 (имеет три раздела: симптомы, эмоции и функции). Физические симптомы включают шесть пунктов: болезненность, жжение или покалывание, зуд, неприятные ощущения при контакте с водой, раздражение кожи, чувствительность. Эмоциональная сфера характеризуется такими десятью пунктами, как: обеспокоенность состоянием кожи, чувство подавленности, чувство стыда; беспокойство о том, что от кожного заболевания могут остаться рубцы; переживания об ухудшении состояния кожи; тревожное настроение; смущение, чувство униженности; раздражение по поводу состояния кожи; неприятие себя. Раздел "Функции" - имеет двенадцать пунктов: качество сна, работа и хобби, социальная активность, сексуальная жизнь; одиночество; усталость, нежелание выходить из дома, ограничение близости с другими людьми; сложность в осуществлении повседневной деятельности; сложность при проявлении чувств; препятствие создавать отношения с окружающими, ограничение тесного общения с родственниками. Обследовали систему желудочно-кишечного тракта: фиброгастродуоденоскопия с определением Нelicobacter рylori, ультразвуковая диагностика органов брюшной полости, интенсивность клинической симптоматики определялась по шкале UAS7. Успешно прошли лечение пятнадцять больных (из них восемь женщин и семь мужчин) с помощью омализумаба. Средний возраст составлял 39,1 +- 3,6 года. Средний стаж заболевания у больных - 5,1 +- 0,9 года. Интенсивность симптомов определялась до лечения, после первой и второй инъекции Омализумаб. Уже после первой инъекции отмечали положительную динамику. Клинический эффект наступал через 72 часа. Статистическую обработку результатов исследования проводили с использованием программного продукта Statistica v.6.1. (StatSoft, CША). Включение омализумаба является эффективным методом лечения хронической крапивницы при отсутствии эффекта от антигистаминных препаратов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 294.838 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Дитятковська Є. М. 
Динаміка показників цитокінового профілю IL-4 та IFN-γ під впливом комбінованої алерген-специфічної імунотерапії у хворих на поліноз з поєднаною сенсибілізацією до пилкових та побутових алергенів [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, С. В. Білецька // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 116-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2020_25_1_18
Представлены результаты клинической оценки цитокинового профиля (IL-4, IFN-<$E gamma>) при комбинированной аллерген-специфической иммунотерапии АСИТ у больных с полинозом и сочетанной сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллегенам. Исследования проведены у 49 пациентов 19 - 57 лет (24 женщины и 25 мужчин), страдающих полинозом от 1 до 38 лет. Больные прошли аллергологическое обследование, включающее сбор анамнеза, диагностические кожные пробы - prick test, иммунологические исследования крови иммуноферментным методом и аллергокомпонентную диагностику ALEX, на основании чего у всех пациентов выявлена полисенсибилизация к пыльцевым и бытовым аллегенам. Всем пациентам была проведена предсезонная АСИТ. Основная группа из 31 пациента получала комбинированную АСИТ с растворами пыльцевых и бытовых аллегенов. 18 больных группы сравнения получали АСИТ только пыльцевыми аллергенами. Группы наблюдений были сопоставимы по полу, возрасту и длительности заболевания. Исследования проведены в период ремиссии болезни до начала АСИТ и через 1 год. Установлено, что под воздействием комбинированной АСИТ у больных наблюдался иммуноспецифический эффект достоверного снижения уровня IL-4 при одновременном повышении на 59,8 % продукции интерферона-гамма, что свидетельствует об активации процесса переключения иммунного ответа с Th-2 на Th-1 клетки. Позитивность результатов клинических и иммунологических исследований убедительно доказывает преимущества и эффективность применения АСИТ у больных с поллинозом и сочетанной сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллергенам.Представлены результаты клинической оценки цитокинового профиля (IL-4, IFN-<$E gamma>) при комбинированной аллерген-специфической иммунотерапии АСИТ у больных с полинозом и сочетанной сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллегенам. Исследования проведены у 49 пациентов 19 - 57 лет (24 женщины и 25 мужчин), страдающих полинозом от 1 до 38 лет. Больные прошли аллергологическое обследование, включающее сбор анамнеза, диагностические кожные пробы - prick test, иммунологические исследования крови иммуноферментным методом и аллергокомпонентную диагностику ALEX, на основании чего у всех пациентов выявлена полисенсибилизация к пыльцевым и бытовым аллегенам. Всем пациентам была проведена предсезонная АСИТ. Основная группа из 31 пациента получала комбинированную АСИТ с растворами пыльцевых и бытовых аллегенов. 18 больных группы сравнения получали АСИТ только пыльцевыми аллергенами. Группы наблюдений были сопоставимы по полу, возрасту и длительности заболевания. Исследования проведены в период ремиссии болезни до начала АСИТ и через 1 год. Установлено, что под воздействием комбинированной АСИТ у больных наблюдался иммуноспецифический эффект достоверного снижения уровня IL-4 при одновременном повышении на 59,8 % продукции интерферона-гамма, что свидетельствует об активации процесса переключения иммунного ответа с Th-2 на Th-1 клетки. Позитивность результатов клинических и иммунологических исследований убедительно доказывает преимущества и эффективность применения АСИТ у больных с поллинозом и сочетанной сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллергенам.
Попередній перегляд:   Завантажити - 297.459 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Дитятковська Є. М. 
Особливості прегравідарного періоду у жінок з кропив’янкою, що часто рецидивує [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, Н. О. Недогибченко, Т. В. Василенко // Астма та алергія. - 2021. - № 1. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2021_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 146.71 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Білецька С. В. 
Аналіз динаміки клінічних показників у хворих на алергічний риніт при застосуванні комбінованої АСІТ з пилковими та побутовими алергенами [Електронний ресурс] / С. В. Білецька, Є. М. Дитятковська, М. А. Ніколайчук // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2021_26_4_14
Установлено, що під впливом передсезонної алерген-специфічної комбінованої імунотерапії пилковими та побутовими алергенами спостерігається суттєве зменшення (p<0,001) інтенсивності клінічних проявів сезонного ринокон’юнктивального синдрому: назальних симптомів – на 52,2%, кон’юнктивальних – на 60,0%, загального симптомокомплексу – на 54,3%. Застосування алерген-специфічної комбінованої імунотерапії в пацієнтів на алергічний риніт з поєднаною сенсибілізацією до пилкових та побутових алергенів зумовлює більш значний позитивний ефект, що виявлялось збільшенням у 2,2 раза відсотка пацієнтів зі зникненням або мінімальними клінічними проявами симптомів захворювання після АСІТ, ніж у групі порівняння – 61,3% проти 27,8% (р=0,024 за критерієм χ2). Позитивність результатів клінічного дослідження переконливо доводить переваги та ефективність застосування алерген-специфічної комбінованої імунотерапії при лікуванні хворих на алергічний риніт з поєднаною сенсибілізацією до пилкових та побутових алергенів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 454.227 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Дитятковська Є. М. 
Визначення ко-сенсибілізації – важливий етап у підвищенні ефективності АСІТ у хворих на поліноз [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, С. В. Білецька // Медичні перспективи. - 2022. - Т. 27, № 1. - С. 139-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2022_27_1_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 364.913 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Дитятковська Є. М. 
Вакцинація проти COVID-19 у хворих з алергологічною патологією: досвід алергологічного центру м. Дніпро [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, К. Ю. Гашинова, Є. В. Корєцкая, М. А. Євтушенко // Медичні перспективи. - 2023. - Т. 28, № 2. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2023_28_2_8
Вакцинація проти COVID-19 є головним глобальним профілактичним заходом у боротьбі з коронавірусом, який викликає гострий респіраторний синдром (SARS-CoV-2). Оскільки під час пандемії вакцини проти COVID-19 буде введено мільярдам індивідуумів у всьому світі, існує обгрунтоване побоювання виникнення тяжких побічних реакцій, що вимагають постійної пильності та ретельного лікування, зокрема в осіб з обтяженим алергологічним анамнезом. Мета роботи - розробка та втілення алгоритму проведення безпечної вакцинації проти COVID-19 у пацієнтів з патологією, що пов'язана з реакціями гіперчутливості. Із січня до червня 2022 р. після підписання інформованої згоди в проспективне одноцентрове дослідження були включені 126 дорослих пацієнтів з відповідними захворюваннями, які знаходилися в ремісії. В усіх пацієнтів збиралися скарги та медичний анамнез, включаючи супутні стани та медикаменти, що постійно отримуються, вивчалися антропометричні дані, проводився стандартний клінічний огляд, визначався рівень триптази у венозній крові, у хворих на бронхіальну астму додатково оцінювався рівень контролю за допомогою тесту контролю астми проводилася спірографія. За результатами дослідження доведено, що вакцинація проти COVID-19 у пацієнтів з патологією, що пов'язана з реакціями гіперчутливості, є безпечною за умови попередньої консультації алерголога для оцінки ризику несприятливих подій, а також проведення щеплення в умовах лікувального закладу. Розроблений алгоритм підготовки до вакцинації в зазначених осіб складається з ретельного збору медичного анамнезу; оцінки та, у разі відсутності, - досягнення контролю основного захворювання; аналізу та корекції терапії з тимчасовою заміною ліків, що є потенційними кофакторами виникнення анафілаксії; визначення рівня триптази крові. Для безпечної вакцинації пацієнтам з обтяженим алергологічним анамнезом запропоновано призначення 20 мг дезлоратадину перед кожною дозою вакцини зі спостереженням після щеплення протягом 30 хвилин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 614.053 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Дитятковська Є. М. 
Ефективність та безпечність підготовки до вакцинації проти вірусу SARS-COV-2 у пацієнтів із хронічною рецидивуючою кропив’янкою [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, Н. О. Недогибченко // Астма та алергія. - 2023. - № 2. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2023_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 207.317 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Дитятковська Є. М. 
Оптимізація лікування хворих на тяжку хронічну кропив’янку [Електронний ресурс] / Є. М. Дитятковська, Н. О. Недогибченко // Медичні перспективи. - 2023. - Т. 28, № 3. - С. 36-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2023_28_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 899.905 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського